Вторник, 26.09.2017, 06:39
Меню сайта
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
МОИ АУДИОФАЙЛЫ
Мои пьесы [2]
Эротические рассказы [0]
Пьесы-сказки [5]
Юмористические рассказы [0]
Поиск
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Каталог статей

    Главная » Статьи » Пьесы-сказки

    ХИЖИЙ ЗАЄЦЬ (Хиже зайча) П'єса-Казка для театру ляльок.


    * Премьера - октябрь 2009 года в Киевском театре "ТРИУМФ"
    * Швеция, Стокгольм (Sweden, Stockholm). РЦ "Эврика"  (май 2010 года). "День рождения Вовчика или Хищный заяц"



    П. Морозов

    П'єса-Казка для театру ляльок.

     

     

    Діючі особи:

    1)Вовк на прізвисько - Вовчик.

    2) Пугач, такий собі філін.

     3) Лисиця, можна називати - Руда.

    4)Заєць, озивається на прізвисько Косий.

    5)Перший сторожовий пес.

    6)Другий сторожовий пес.

    7)Курка в мішку, з якого вона з'являється в дуже не підходящу мить.

    8)Безсловесна миша.

     

    Лісові зарості. Галявина.

    На галявину виходить вовк Вовчик. Лунає гуркіт грому.

    Вовчик  здригається, обхопив лабетами голову, потім оглядається.

     

    Вовк  - Що це? Хто це? Звідки це? Ой... Так це ж, напевно живіт мій гурчить. Їсти просить.

     

                                             Вовк співає пісню.

     

    Вовк  - Полювання-Полювання. У-у-у... Що за вовче життя! Небажання мені на полювання!  У-у-у...  Один я,  один, як хвіст собачий! Ні гарних  знайомих, у мене, ні товаришів! І  немає в мене ні друга, ні півдруга, ні  хоч трішечки... І нікому я на світі не потрібний. У-у-у...!  Якщо б ви тільки знали,   яке добре серце б'ється (прикладає лапу до грудей) під цими пазурами.

     

    З'являється Пугач

     

    Пугач - Ухху! Ухху! Що це ти, Сірий, розкричався, проти ночі? Спати заважаєш!

    Вовк  -   А, це ти, Пугаче?... От, бачиш, і тобі я заважаю!... Эх... А що це ти спати влігся? Хто за тебе полювати буде?

    Пугач - Ухху! Розумний ти, Сірий, я бачу як мухомор! Після твоїх завивань – яке там  полювання -  вся дичина від жаху в нори забилася. Полювання...

    Вовк -   Пугаче, а Пугаче, чуєш, у мене до тебе справа!

    Пугач - У тебе - до мене? Угу, це цікаво. Яка така справа?

    Вовк  -    Ну... це... ось...

    Пугач - Угу! Сміліше Сірий, сміліше!

    Вовк -    Отут така справа, Пугаче, у-у-у ...

    Пугач -  Так не вий ти! Діло кажи!

    Вовк -     Друга мені треба знайти, Пугаче! Друга!

    Пугач -  Друга. Угу. Нічого не зрозумів. Навіщо тобі, Сірий, друг?

    Вовк -     Як це навіщо, Пугаче! Друг - це так чудово! Це значить ми з ним удвох! Це значить ми разом, а я вже не один...

    Пугач -  Зась тобі, Сірий. Не сміши мене!

    Вовк  -   Що? Це ти мені? От ти як? Я до тебе за радою, а ти... Так я... та  ти...

    Пугач -  Ой не можу! Друга йому закортіло ! Так хто з тобою дружити захоче, з хижаком? Хижак живе один – він одинак і нема чого закони природи міняти.

    Вовк -    Смійся-смійся! А я знайду! Я знайду собі друга! І знаєш чому?

    Пугач - Ну й чому?

    Вовк -    Так тому, що я зовсім не хижак!

    Пугач -  Як це не хижак? А хто ж ти, по-твоєму, Сірий? Не сміши звірів! І взагалі, через твої  розмови в мене апетит розігрався. Полечу, мабуть, піймаю мишу, або хоч щось.

     

    Пугач летить

     

    Вовк -    А я знайду, знайду собі друга! Обов'язково знайду!

                                                                       

                                                  З'являється Лисиця. Співає пісню

     

    Наче лев хоробра я,

    Хоч я звусь Лисицею.

    Не боюсь нікого я -

    Вовка й міліції.

     

    Хто за мною ганявся,

    Хто із мною змагався.

    З носом довгим назавжди

    Завжди залишався!

     

    Вовк -    Однаково я знайду, знайду собі друга!

    Лисиця -    Агов, Сірий, ти чого тут галасуєш? Полювати заважаєш!

    Вовк -   Вибач, Руда, я ненавмисно. На душі важко, хоч вовком вий, а ще й Пугач  хижаком обзивається...

    Лисиця -   А ти і є хижак, Сірий. І я - хижак, і Пугач - хижак, чого ж на правду ображатися?

    Вовк -   Так я й не ображаюся зовсім. Просто я друга хочу знайти, а Пугач усе «кар» так «кар», Хто, скиглить, з тобою, з хижаком дружити буде?

    Лисиця - Ай-Яй-Яй ! Який не гарний, цей Пугач... Послухай, Сірий, а який друг тобі потрібний?

    Вовк -  Ну, який... такий... Вірний друг. Щоб я його з лиха виручав, а він до мене в гості приходив... Щоб по душах з ним можна було поговорити... Щоб завтра він на День народження до мене прийшов, а я йому... подарунок подарував.

    Лисиця -  Це мені підходить. Я згодна, давай!...

    Вовк -  Що давай?

    Лисиця -  Подарунок давай! Ой! Тобто я хотіла сказати - давай дружити!

    Вовк -  З тобою?!

    Лисиця -  Із мною! Що ти так дивуєшся?

    Вовк -  Але ти ж хижак...

    Лисиця -  Хто, я?

    Вовк -  Так ти ж сама сказала тільки що хижаки на повинні... 

    Лисиця -  А - а, точно, говорила, але це ж коли було. Я тепер зовсім уже не хижак, м'яса я не їм, слабких я не кривджу... Ну, що підходжу я тобі, Вовк? Думай швидше...

    Вовк -  Так я не проти, звичайно. Просто це так зненацька... Не було -  не було друга й раптом -  раз і є...

    Лисиця -  Так, Вовк такий друг, як я, раз у житті попадається. Так що дорожи мною, в образу мене не давай, від ворогів мене захищай.

    Вовк -  А в тебе, Руденька, хіба є вороги?

    Лисиця -  Ще скільки! Немов тарганів в мене ворогів... Хто тільки не хотів скривдити бідну  лисоньку... Ну, добре, друг люб'язний, мені по справах бігти потрібно.

    Вовк - Звичайно біжи, Руденька. До зустрічі!

    Лисиця - Чао-Кава, Сірий! (тікає)

    Вовк -  Ну, ось воно і трапилося! Тепер у мене є друг! Ох... який же я щасливий! Тільки захотів знайти друга - і ось тобі, він сам до мене прийшов!

     

    Здалеку чутний голос Пугача. Писк. Шум і суєта.

                 На галявину вибігає Заєць. Ховається за Вовка.

    Вилітає Пугач.    

     

    Пугач - Стій, Косий, кому я кажу!

    Заєць – На…На… Навіщо?

    Пугач -  Я тебе їсти буду!

     

    Пугач кидається на Зайця. Заєць тікає.

          Починається біганина навколо Вовка, що оторопів. 

          Вовк зупиняє біганину.

     

    Вовк - Бр-Р-Р! А ну, тихо отут! Розкричалися! Що не поділили?

    Пугач - Що-що!? Не розумієш, чи що? Він від мене тікає увесь час, Косий цей!

    Вовк -    Так. Зрозумів, Косий! Ти чому від Пугача тікаєш?

    Заєць -     Я його боюся! Він мене з'їсти хоче!

    Вовк -    Так! Пугач! Ти чому Косого з'їсти хочеш?

    Пугач - Чого? Ну ти, Сірий, я к я бачу, вже у дуже доброму гуморі. Сам же мені годину тому казав: " Хто за тебе полювати буде? ". От я й полюю. Їсти ж усім хочеться!  

    Вовк -    Так, їсти всім хочеться... І мені теж...

    Заєць -    Ой - ой - ой!...

    Вовк -    Ти чого, Косий?

    Заєць -     Тепер і ти їсти закортіло... Мабуть, прийшов мій кінець...

    Пугач - Давно б так. Сірий, хватай його!

    Вовк -    Зачекай-но, Пугаче!

    Пугач -  Чого ще чекати! Хватай, а те втече!

    Вовк -  Стривай, я сказав… Я його не можу хватати!

    Пугач - Ну не можеш – відійди! Я сам з ним упораюся!

    Вовк -    І ти його, Пугаче, не чіпай!

    Пугач - Що? Чому це не чіпати?!

    Вовк -   Тому, що, Косий... він... він, по-перше, зовсім не Косий, а Заєць, а по-друге, він не просто Заєць, але й мій друг! Зрозуміло тобі?   

    Заєць і Пугач разом - ЩО?!

    Пугач - Нічого не зрозуміло. Відійди, Сірий, сказав же тобі - я їсти хочу!

    Вовк -   А я сказав, що їжа відміняється!

    Пугач - Як це? Як це?!

    Вовк -    А так це!  Я тобі ясно сказав - Заєць мій друг. І ти його не торкнеш, а інакше... будеш мати справу із мною! 

    Пугач - Що?! Так я тебе на шматки розірву!

     

    Пугач кидається на Вовка. Вовк дає Пугачові стусанів.

    Осоромлений Пугач ховається на дерево.

     

    Пугач - Ну, дивися, Сірий, ти мене ще згадаєш! 

     

    Пугач летить.

     

    Вовк -   Ну, всі, Заю, він тепер далеко полетів!

    Заєць -   Так, полетів...

    Вовк -  Тепер ти можеш бігти.

    Заєць -   Можу… А куди?

    Вовк -  Як куди? Куди хочеш. Ти ж до того, як за тобою Пугач погнався, біг кудись?

    Заєць -  Біг... Від Лисиці.

    Вовк - А до цього?

    Заєць -   До цього від собак тікав.

    Вовк -  А до собак?

    Заєць -    А до собак, Вовк, я… я  тікав від тебе.

    Вовк -  Оце так!..   Щось я не пригадую.... Та ні, щось таке було… нишпорив я по якихось слідах... Так це був ти?!

     

    З'являється Пугач

     

    Пугач - Ой, не можу! Ох, і розсмішив ти мене, Сірий! За своїм кращим другом півгодини по лісі ганявся! А чого ж ти, Сірий за ним ганявся? Лапу йому потиснути? Ухху-ха-ха!

    Вовк -    Я тобі, Пугаче, так зараз потисну лапу, що в нашім лісі стане на одиного кульгавого Пугача більше.

    Пугач - Не дурій, Сірий! Давай поділимо Косого по-братерському, навпіл, а?

    Вовк -    ТА ні… Він, мабуть,  по-людському не розуміє... Де тут лежав дубовий дрючок?...

    Пугач – Мовчу, мовчу, Сірий! От дурило! Жартів не розуміє.

     

    Пугач полетів

     

    Вовк -   От і все, Заю, йди.

    Заєць -    Так я б пішов, так боюся... Боюся просто так по лісі гуляти. Я ж увесь час від кого-небудь тікав. От тільки поруч із тобою й відчув, як це добре - нікого не боятися.

    Вовк -   От воно як, Заю! А я ніколи й не замислювався - яке тобі живеться. Це потрібно якось міняти! 

    Заєць -  Добре було б. А як?

    Вовк - Як? А от як! Ти будеш усім говорити, що ти - мій друг!

    Заєць - Я - твій друг? А ти хіба не пожартував?

    Вовк - Ні, звичайно, ні! Ти мій друг, а я твій! І тепер, коли всі довідаються, чий ти  друг, - ніхто за тобою ганятися вже не буде.

    Заєць -  И Пугач?

    Вовк - И Пугач.

    Заєць -  И Лисиця?

    Вовк -  Лисиця тим більше - вона теж мій друг, а значить і твій!

    Заєць - Лисиця? Твій друг? Ой-ой-ой!

    Вовк - Що «ой», що «ой»! Лисиця така...  Вона... Вона... От я вас ближче  познайомлю – тоді ти  все зрозумієш.      

    Заєць -  Гаразд, Вовчику, але краще буде, якщо ми познайомимося у твоїй присутності.

    Вовк – От і добре. Ну що, Заю, заспокоївся трохи?

    Заєць -  Не знаю, мабуть, трохи є! Ну, я побіг?

    Вовк - Щасливо, Заю, до зустрічі!

    Заєць -  До зустрічі! (тікає)

    Вовк -  (один) О це так справи! Не встиг одного друга знайти, а отут другий ледве  на  голову не звалився! Ні, ну й який я молодець? Я себе питаю? Цілих двоє друзів за якихось десять хвилин! Я себе не впізнаю!  

     

    --------------

    Повний текст лежить тут:   http://proza.ru/2009/05/10/572



    Источник: http://hhttp://proza.ru/2009/05/10/572
    Категория: Пьесы-сказки | Добавил: Poul58 (31.05.2010)
    Просмотров: 1438 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0